швартуватися
ШВАРТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., мор.
1. Прикріплюватися швартовом (про корабель, човен і т. ін.).
“Колумб” пройшов повз пустельні ще пляжі, обминув пасажирську пристань та “Пенай”, зменшив ходу і, лавіруючи між шхунами та шаландами в рибній гавані, став швартуватися до причалу (М. Трублаїні);
З плавання на ремонт повертаються судна. Швартуються в затоні рудовози, хлібні баржі (з газ.);
Катер вихором полетів назад у порт, повернувши до найглухішого причалу, де швартувалися рибальські човни (В. Кучер);
* Образно. – Бери коней, швартуйся під тином та й лічи собі зорі (В. Кучер);
– Що в лікарні сказали?.. Нічого особливого не говорили. Шкіру подряпану зашили, крові долили і все, віра якір! .. Я там на вічний прикол не швартувався (В. Собко).
2. Пас. до швартува́ти.
Словник української мови (СУМ-20)