швейниця

ШВЕ́ЙНИЦЯ, і, ж.

Жін. до шве́йник.

Випускниця ПТУ прийшла на фабрику зі спеціальністю швейниці. А незабаром вона вже вміла працювати на всіх машинах, що стоять у цеху (з газ.).

Значення в інших словниках

1. швейниця — див. модистка  Словник чужослів Павло Штепа
2. швейниця — шве́йниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. швейниця — -і. Жін. до швейник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. швейниця — ШВЕ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до шве́йник. Випускниця ФЗН прийшла на фабрику з спеціальністю швейниці. А незабаром вона вже вміла працювати на всіх машинах, що стоять у цеху (Веч. Київ, 3.ІІІ 1967, 1).  Словник української мови в 11 томах