Словник української мови у 20 томах

швондер

ШВО́НДЕР, а, ч., зневажл.

Те саме, що пройди́світ.

У минулий час, на споконвічно багатих чорноземах, що не обділяли врожаями селян, помирали з голоду хлібороби і їхня надія – діти, з рук яких швондери від колективізації видирали останню картоплину (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)