шербет
ШЕРБЕ́Т, у, ч.
1. Східний прохолодний фруктовий напій.
* Образно. Великий візир Муртаза-паша перебирав жовтими висохлими пальцями білу цапину борідку і голосом євнуха .. лив шербет своїх умовлянь, які врешті зводились до одного: треба чекати (Н. Рибак).
2. Густа солодка маса, виготовлена з фруктів, кави, шоколаду з цукром, іноді з горіхами.
Прислужниці арабки, туркені, негритянки й українки розносять кофе, фрукти й шербети (І. Нечуй-Левицький);
Ханські аскери вносять на срібних тарілках шербет (Н. Рибак).
3. Молочна запашна помадка різних кольорів з горіхами.
Словник української мови (СУМ-20)