шеретуватися
ШЕРЕТУВА́ТИСЯ, у́ється, недок.
1. спец. Відділятися від лузги (про зерно, насіння).
В зв'язку з тим, що насіння соняшника при обмолоті легко шеретується, число обертів барабана [молотарки] треба зменшити (з наук. літ.).
2. перен., розм. Бути предметом обговорення, об'єктом пліток.
А в селі не забувають Карпа, усе його ймення мелеться й шеретується (М. Коцюбинський).
3. Пас. до шеретува́ти.
В олійниці насіння шеретується (В. Мисик).
Словник української мови (СУМ-20)