шерсткий
ШЕРСТКИ́Й, а́, е́, розм.
Те саме, що шорстки́й 1.
Її ноги зачіпали кущі шерсткої осоки та водяних півників (І. Нечуй-Левицький);
На зеленій шерсткій траві .. то тут, то там лежали, немов повтикувані для краси, цитриново-червоні яблука та круглі, подібні до картоплин груші (Ірина Вільде);
Море било й гризло його [Джузеппе], як прибережну скелю; він став шерсткий, як губка, просолився, наче канат (М. Коцюбинський);
– А руки-руки! – каже [Мася]. – Шерсткі та чорні! (А. Свидницький);
Вітер розносив його [о. Артемія] шерсткі, як дріт, довгі коси по плечах (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)