шибка

ШИ́БКА, и, ж.

Скло в рамі вікна, дверей і т. ін.

Вікна були чималі, на шість шибок (І. Нечуй-Левицький);

У дверях теж була шибка, замазана, заяложена; з неї лився мутний жовтий світ (Панас Мирний);

Несказанний гомін широкими хвилями вилітав з корчми крізь відчинені двері та вибиту шибку у вікні (М. Коцюбинський);

Романові припало зайти й стати між двома начільними вікнами. Він і постукав злегка в шибку (Іван Ле);

А їй здається із приміт, Що він іде, , агукає, І десять літ, і двадцять літ У рідну шибку стукає (А. Малишко);

// Скло, вийняте з рами або підготовлене для вставляння в раму.

Василько з шибкою в руках підвівся знову і перехилився з ожереду, щоб подивитися, чого репетував Шарко (П. Панч).

Значення в інших словниках

1. шибка — (віконна) скло, з. тахля, оболона, оболонка  Словник синонімів Караванського
2. шибка — [шибка] -бкие, д. і м. -бц'і, мн. шиебки, шиебок дв'і шибкие  Орфоепічний словник української мови
3. шибка — ши́бка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ши́бки  Орфографічний словник української мови
4. шибка — -и, ж. Скло в рамі вікна, дверей і т. ін. || Скло, вийняте з рами або підготовлене для вставляння в раму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шибка — ШИ́БКА (скло в рамі вікна, дверей і т. ін.), ШИ́БА розм., ОБОЛО́НЯ заст., КВАТИ́РА заст., КВАТИ́РКА заст., ОБОЛО́НКА діал.; ВІКНО́ (усе скло в одному вікні). Застукотів по черепичній покрівлі град, задзвенів у шибки (І.  Словник синонімів української мови
6. шибка — Ши́бка, -бки, -бці; шибки́, ши́бо́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. шибка — ШИ́БКА, и, ж. Скло в рамі вікна, дверей і т. ін. Вікна були чималі, на шість шибок (Н.-Лев., VI, 1966, 395); У дверях теж була шибка, замазана, заяложена; з неї лився мутний жовтий світ (Мирний, І, 1954, 320)...  Словник української мови в 11 томах
8. шибка — Ши́бка, -ки ж. 1) Оконное стекло. см. шиба. Вас. 149. 2) Кучка изъ трехъ сноповъ. Гречку кладу в шибку. Черк. у.  Словник української мови Грінченка