шибляк

ШИБЛЯ́К, у́, ч., бот.

Тип рослинності, представлений переважно угрупованням з посухостійких теплолюбних листопадних чагарників і низькорослих дерев.

У флористичному складі шибляку переважають дубки, граб східний, держидерево, глід, шипшина (з наук.-попул. літ.).