шипшина
ШИПШИ́НА, и, ж.
1. Дикоросла троянда з простими, не махровими квітками і стеблами, вкритими шипами, плоди якої багаті на вітамін С, цукри, органічні кислоти, каротин, пектинові та інші речовини.
На одному косогорі розрослась густа-прегуста дереза, терен та шипшина (І. Нечуй-Левицький);
Тонким ароматом віяло від шипшини в червоних і лимонно-жовтих квітах (З. Тулуб);
Прищеплюючи вічко троянди до шипшини, Йосип продовжував: – Ти бачиш, Юлко, я сам вкладаю життя в цю лозину. То як же мені старіти?.. (М. Томчаній);
Насіння шипшини і глоду, як і більшості лісових порід, після достигання впадає в глибокий спокій (з наук. літ.).
2. Плоди цієї рослини.
Через вікно, з якого на той час було знято ґрати, стали вилітати в сад різноманітні кошики, кружки, сита.., мішечки з грибами, кмином, сушеною шавлією, шипшиною і т. п. (Ірина Вільде);
Серед великої кількості ягід, фруктів і плодів найбагатшою на вітаміни є .. шипшина (з наук.-попул. літ.);
Шипшина – це не тільки полівітаміни, але й добрі ліки від багатьох хвороб шлунка, нирок і особливо печінки (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)