ширококостий

ШИРОКОКО́СТИЙ, а, е.

Який має широкі, великі, випнуті кістки; грубокостий; костистий.

Карпо, молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий (Панас Мирний);

Жінка, що сиділа з ними, викликала здивування величезною своєю постаттю, – ширококоста й рівна у грудях, як солдат (Л. Первомайський);

Обняв Володимир батька .. Потім він узяв його ширококосту руку й довго тряс молодими своїми руками, дивлячись в очі без слів... (О. Довженко);

– Да, – не знає, що відповісти, Григорій, дивлячись на ширококосте обличчя Федоренка з лукавими блищиками в карих очах (М. Стельмах);

* Образно. Якось на шостий чи сьомий день важкий ширококостий літак з'явився якраз над Федьчиною сосною (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. ширококостий — див. широкий  Словник синонімів Вусика
2. ширококостий — ширококо́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. ширококостий — -а, -е. Який має широкі, великі, випнуті кістки; костистий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ширококостий — КОСТИ́СТИЙ (який має широкі, великі, випнуті кістки), ШИРОКОКО́СТИЙ, ОКО́СТУВАТИЙ розм. Він був високий на зріст, широкий в плечах, костистий (І. Нечуй-Левицький); Просто проти дверей лежав здоровий, широкоплечий і ширококостий ґевал (Ю. Смолич); Цей віл худий, але окостуватий (М. Номис).  Словник синонімів української мови
5. ширококостий — ШИРОКОКО́СТИЙ, а, е. Який має широкі, великі, випнуті кістки; костистий. Карпо, молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий (Мирний, III, 1954, 35); Жінка, що сиділа з ними, викликала здивування величезною своєю постаттю...  Словник української мови в 11 томах