широчезний
ШИРОЧЕ́ЗНИЙ, а, е, розм.
Надзвичайно широкий (у 1–6 знач.).
Ті канапи, крісла, котрими були заставлені світлиці, .. те широчезне старинне [старовинне] ліжко, де лягло б десять душ, та ще було б місце, – все те здавалось їй чудним, непотрібним (І. Нечуй-Левицький);
Ми йдемо широчезним шляхом (П. Колесник);
В просторому, на одне широчезне вікно, щойно побіленому та пофарбованому класі .. повнісінько набилося хлопчаків та дівчаток (В. Козаченко);
Дивний був оцей велетень, Іван Переверза: могутня постать, неслухняна, розпатлана чуприна, широчезні брови (Д. Ткач);
Простягнена на столі рука його, рука робітника – важка, з широчезною долонею і чорним пилом, .. ворушилась (О. Донченко);
Голову вткнуто йому на широчезних могутніх плечах, а ввесь Тимоха держався на двох стовпах, обутих у велетенські чоботища (Б. Грінченко);
Добувши перепустку, ми без перешкод прибули до селища, що лежало на широчезній галявині між двома лісами (Олесь Досвітній);
Думав Давид про широчезні неоглядні простори степові, про тисячі Обухівок, глухих і темних, на далеких глухих гонах (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)