Словник української мови у 20 томах

широчіти

ШИРОЧІ́ТИ, і́є, недок., розм.

Широко простягатися, розстилатися (про ліси, поля і т. ін.).

Голубі простори Чернігівщини. Широчіють лани, біжать переліски, стеляться килими неозорих лук (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. широчіти — широчі́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. широчіти — -іє, недок., розм. Широко простягатися, розстилатися (про ліси, поля і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. широчіти — ПРОСТЯГА́ТИСЯ (займати великий простір, розташовуватися на великому просторі), ПРОСТИРА́ТИСЯ, РОЗПРОСТИРА́ТИСЯ, РОЗПРОСТО́РЮВАТИСЯ, ПРОСТЕЛЯ́ТИСЯ, ПРОСТИЛА́ТИСЯ, СТЕЛИ́ТИСЯ, СЛА́ТИСЯ, РОЗСТЕЛЯ́ТИСЯ, РОЗСТИЛА́ТИСЯ, РОЗКИДА́ТИСЯ, РОЗЛЯГА́ТИСЯ, ЛЕЖА́ТИ...  Словник синонімів української мови
  4. широчіти — ШИРОЧІ́ТИ, і́є, недок., розм. Широко простягатися, розстилатися (про ліси, поля і т. ін.). Голубі простори Чернігівщини. Широчіють лани, біжать переліски, стеляться килими неозорих лук (Літ. газ., І.УІІ 1960. 1).  Словник української мови в 11 томах