ширше
ШИ́РШЕ, присл.
Вищ. ст. до ши́роко.
Звір не наближався, ширше розкривав пащу, частіше дихав, полум'ям (М. Коцюбинський);
Вона [Юля] із подивом і торжеством, яке променіло в її очах, дивилася на вікно, все ширше і ширше розкриваючи очі, ніби те, що вона бачила там, побачила вперше і не могла раніше роздивитися.. (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)