шиття

ШИТТЯ́, я́, с.

1. Дія за знач. ши́ти.

Дві дівчини, привчені до шиття, сіли коло порога й вишивали сріблом бережки до кунтуша (І. Нечуй-Левицький);

Іван родився в Щетині, де його батько, а пізніше він сам, займався шиттям простих чобіт (Н. Кобринська);

– Сиджу над шиттям, машинка цокотить, а я сумую, думаю про тебе, шиючи сорочки і спідниці іншій на весілля (М. Томчаній);

Український одяг – це своєрідна енциклопедія народної творчості. В ньому втілилось народне мистецтво ткацтва, крою, шиття, вишивки, аплікації, плетіння тощо (з наук. літ.).

2. Те саме, що шитво́ 2.

Кров висисає оте остогиджене, Прокляте нишком шиття. Що паненя, вередливе, зманіжене, Вишвирне [викине] геть на сміття (П. Грабовський);

Коло стола .. сидить молода дівчина; вона схилилась над шиттям, над пишною білою шовковою сукнею (Леся Українка).

3. рідко. Те саме, що ви́шивка 2.

Пішов і пішов по руках той кисет. Дівоче шиття – фронтові подарунки!.. (І. Нехода).

Значення в інших словниках

1. шиття — [шиет':а] -т':а  Орфоепічний словник української мови
2. шиття — шиття́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. шиття — -я, с. 1》 Дія за знач. шити. 2》 Те саме, що шитво 2). 3》 рідко. Те саме, що вишивка 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шиття — Шиття́, -ття́, -ттю́, -ття́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. шиття — ШИТТЯ́, я́, с. 1. Дія за знач. ши́ти. Дві дівчини, привчені до шиття, сіли коло порога й вишивали сріблом бережки до кунтуша (Н.-Лев., VII, 1966, 45); Іван родився в Щетині, де його батько, а пізніше він сам, займався шиттям простих чобіт (Кобр., Вибр.  Словник української мови в 11 томах