шишечка

ШИ́ШЕЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до ши́шка 1, 4.

Десь у хвойній верховині завовтузилася білка, і, збита її безшумним стрибком, суха шишечка довго летіла, постукуючи по галузках, на землю (О. Донченко);

Настя зараз покликала до себе дівчат та й каже: –.. не погнівайтеся, що замість весільних медяничків або коровайних шишечок дає вам мати .. воскові свічечки (Г. Квітка-Основ'яненко);

Спечіть мені коровай красний, Як на небі місяченько ясний. Спечіть мені шишечки красні, Як на небі зірочки ясні (Л. Забашта).

Значення в інших словниках

1. шишечка — ши́шечка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ши́шечки  Орфографічний словник української мови
2. шишечка — И, ж., нарк. Зав'язь на коноплях. Під час накурки йому було дане видіння. Якийсь чоловік у білих шатах, з бородою і довгим гіпівським волоссям простягував йому рослину коноплі — цілу, з корінням, листками та «шишечками» (Л. Дереш).  Словник сучасного українського сленгу
3. шишечка — -и, ж. Зменш.-пестл. до шишка 1), 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шишечка — Ши́шечка, -чки, -чці; шишечки́, -чо́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. шишечка — ШИ́ШЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ши́шка 1, 4. Десь у хвойній верховині завовтузилася білка, і, збита її безшумним стрибком, суха шишечка довго летіла, постукуючи по галузках, на землю (Донч.  Словник української мови в 11 томах
6. шишечка — Шишечка, -ки ж. 1) ум. отъ шишка. 2) Родъ пирожнаго. Маркев. 169.  Словник української мови Грінченка