шкарпетки

ШКАРПЕ́ТКИ, ток, мн. (одн. шкарпе́тка, и, ж.).

Виріб, яким укривають нижню частину ноги, включаючи щиколотку та частину литки.

Він хитнув ногою, і пантофля звалилася. Всі побачили голу ніженьку, навіть без шкарпеток (А. Кримський);

Пильно вдивляючись у пітьму, зводить гвинтівку арсеналець. А вдома його добра матінка плете теплу шкарпетку. Не спиться матері (О. Довженко);

На його оклик вийшла молода козачка років двадцяти восьми, в білих вовняних шкарпетках на маленькій нозі (Григорій Тютюнник);

// рідко. Шерсть, що покриває нижню частину ніг тварини і кольором відрізняється від масті цієї тварини.

– Яка в нього смішна мордочка! І лапки в чорних шкарпетках, а хвостик – білий! (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. шкарпетки — мн., короткі панчохи, панчішки, (плетені) д. капчурі  Словник синонімів Караванського
2. шкарпетки — син. брудні: бумеранги, карасі, пітники, сирники, стояки, штрімфлі.  Словник жарґонної лексики української мови
3. шкарпетки — -ток, мн. (одн. шкарпетка, -и, ж.). Короткі панчохи. || рідко. Шерсть, що покриває нижню частину ніг тварини і кольором відрізняється від масті цієї тварини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шкарпетки — ШКАРПЕ́ТКИ, ток, мн. (одн. шкарпе́тка, и, ж.). Короткі панчохи. Він хитнув ногою, і пантофля звалилася. Всі побачили голу ніженьку, навіть без шкарпеток (Крим., Вибр., 1965, 346); Пильно вдивляючись у пітьму, зводить гвинтівку арсеналець.  Словник української мови в 11 томах
5. шкарпетки — Шкарпетки, -ток ж. Носки. Молодий Радюк мусів скинути чоботи і пішов на баштан в самих шкарпетках. Левиц. І. Бов. 230.  Словник української мови Грінченка