Словник української мови у 20 томах

шкарубина

ШКАРУ́БИ́НА, и, ж., розм.

Те саме, що шкалу́би́на.

Росли вони разом з рибалкою, гралися з ним і з сестрою його Шафіге.., ловили в затоці драглих медуз і виганяли з шкарубин полохливих крабів (З. Тулуб).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. шкарубина — див. отвір; щілина  Словник синонімів Вусика
  2. шкарубина — шкару́би́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. шкарубина — -и, ж., розм. Те саме, що шкалубина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шкарубина — ЩІ́ЛИ́НА (вузький отвір у чомусь), ШПА́РА, ШПА́РКА, ШПАРИ́НА, РОЗКО́ЛИНА, ПРОЩІ́ЛИНА рідше, РОЗЩІ́ЛИНА рідше, РОЗЩЕ́ЛИНА рідко, СКАЛУ́БИНА розм., ШКАЛУ́БИНА (ШКАРУ́БИНА) розм.; ЗАЗО́Р техн.  Словник синонімів української мови
  5. шкарубина — ШКАРУБИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що шкалу́би́на. Росли вони разом з рибалкою, гралися з ним і з сестрою його Шафіге.., ловили в затоці драглих медуз і виганяли з шкарубин полохливих крабів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 260).  Словник української мови в 11 томах
  6. шкарубина — Шкарубина, -ни ж. = шкалубина = шкарлубина. Дивиться хазяїн шкарубиною, що робить жовнір із господинею. О. 1861. XI. 9 — 10.  Словник української мови Грінченка