шкваркнути

ШКВА́РКНУТИ, ну, неш, док., кого, що, розм.

Те саме, що шкварну́ти.

Вмить нова стріла сухо шкваркнула об кору Сивоокового сховку (П. Загребельний);

// безос.

Ось шкваркнуло... вогняна стріла розпанахує небо... (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. шкваркнути — шква́ркнути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. шкваркнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., розм. Те саме, що шкварнути. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шкваркнути — УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) у що, по чому, об що, чим (зробити удар по якомусь предмету, по чому-небудь), БА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм., БЕБЕ́ХНУТИ підсил. розм., БУ́ХНУТИ розм., БА́ЦНУТИ розм., ГА́КНУТИ розм.; ГА́ХНУТИ підсил. розм., ЖА́ХНУТИ підсил.  Словник синонімів української мови
4. шкваркнути — ШКВА́РКНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., розм. Те саме, що шква́рнути. Вмить нова стріла сухо шкваркнула об кору Сивоокового сховку (Загреб., Диво, 1968, 66); // безос. Ось шкваркнуло… вогняна стріла розпанахує небо… (Мирний, II, 1954, 50).  Словник української мови в 11 томах
5. шкваркнути — Шкваркнути, -кну, -неш гл. Кинуть, бросить внизъ. Як шкварне об поміст. Мнж. 7.  Словник української мови Грінченка