шкварконути

ШКВАРКОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, розм.

Підсил. до шква́ркнути.

Шкварконула блискавиця, обвиваючи огненним поясом тюрму, і спустилася стрілою у яр (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. шкварконути — шкваркону́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. шкварконути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., розм. Підсил. до шкваркнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шкварконути — ШКВАРКОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., розм. Підсил. до шква́ркнути. Шкварконула блискавиця, обвиваючи огненним поясом тюрму, і спустилася стрілою у яр (Мирний, І, 1954, 343).  Словник української мови в 11 томах