Словник української мови у 20 томах

шкрабаки

ШКРАБАКИ́, і́в, мн. (одн. шкраба́к, а, ч.), діал.

Шкарбани.

Досі [Юстина] човгала зимою у маминих валянках і бабиних шкрабаках, а літом – босоніж, як всі її віку (В. Бабляк).

Словник української мови (СУМ-20)