шкребтися

ШКРЕБТИ́СЯ, бу́ся, бе́шся; мин. ч. шкрі́бся, шкребла́ся, ло́ся; недок.

Те саме, що скребти́ся.

Легенький стукіт, обережно хтось шкребеться пальцями (А. Хижняк);

Десь у кутку шкреблась миша (С. Чорнобривець).

Значення в інших словниках

1. шкребтися — [шкреибтис'а] -бус'а, -бес':а, -бец':а, -беимос'а, -беитес'а, -буц':а; мин. шкр'ібс'а, шкреиблас'а; нак. -бис'а, -б'іц':а  Орфоепічний словник української мови
2. шкребтися — шкребти́ся дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. шкребтися — -буся, -бешся; мин. ч. шкрібся, шкреблася, шкреблося; недок. Те саме, що скребтися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шкребтися — СКРЕБТИ́СЯ (ШКРЕБТИ́СЯ) (дряпаючи по чому-небудь або зачіпляючи щось, створювати шум), ШКРЯ́БАТИСЯ, ШКРЯ́БАТИ, ШКРЯБОТІ́ТИ підсил. — Док.: поскребти́ся (пошкребти́ся), шкрябну́ти, шкрябону́ти підсил.  Словник синонімів української мови
5. шкребтися — ШКРЕБТИ́СЯ, бу́ся, бе́шся; мин. ч. шкрі́бся, шкребла́ся, ло́ся; недок. Те саме, що скребти́ся. Легенький стукіт, обережно хтось шкребеться пальцями (Хижняк, Тамара, 1959, 57); Десь у кутку шкреблась миша (Чорн., Визвол. земля, 1959, 217).  Словник української мови в 11 томах