шкульнути

ШКУЛЬНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого.

Однокр. до шку́лити.

Страшна думка, що він [Грицько] убив жінку, шкульнула нарешті його, розбуркала й розбудила передусім почуття страху й власної охорони (М. Грушевський).