шкуратка

ШКУРА́ТКА, и, ж. (мн. шкура́тки, ток), розм.

Те саме, що шкура́т.

Хотілося стати вивернути свої долоні всьому майданові напоказ – гляньте: в мозолях, порепані, чорні, як шкуратки! (О. Гончар);

Три іржаві верблюди, зв'язані так само іржавою старою вірьовкою, знудьковано відкопирювали шкуратки губ, м'яко чалапали по піску (П. Загребельний).