шкідливий
ШКІДЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Який завдає шкоди, збитків кому-, чому-небудь чи в чомусь.
Лякливий, як заєць, а шкідливий, як кішка (прислів'я);
Щоб Горобців шкідливих настрашити, Вигадливий Хазяїн взяв Солом'яного Діда приладнав Та ще й з лозиною, неначе хоче бити (Л. Глібов);
Медвідь – страшний, великий звір. Вночі в село заходить з гір: Тут вб'є вола, там цапа з'їсть – Немилий і шкідливий гість (І. Франко);
Зернобобові на Україні пошкоджують багатоїдні .. шкідливі комахи (з наук. літ.).
2. Який завдає або може завдати шкоди здоров'ю, негативно впливає на когось, щось.
Горький все намовляв мене іти туди [на гору] на ніч, щоб стріти там схід сонця, але я зрікаюсь, бо не спати ніч уважаю шкідливим (М. Коцюбинський);
– А оцей, хоч і красивий, Що на шапочці узор, – Це поганий гриб, шкідливий, Зветься гриб цей – мухомор (І. Нехода);
Шкідливим є також куріння підлітками тютюну (з навч. літ.);
Темрява так само шкідлива для очей, як і яскраве сонячне світло (з наук.-попул. літ.);
Як і усушка, розбухання шкідливе для деревини. Внаслідок розбухання і дальшого висихання деревина втрачає свою цілість, міцність і механічні властивості (з навч. літ.);
Мідь і бор прискорюють розвиток льону й деякою мірою усувають шкідливу дію зайвого азотного живлення (з наук. літ.);
// перен. Небезпечний, згубний.
Некорисним, шкідливим є продукування речей, заплутаних щодо ідеології або просто реакційних (В. Еллан-Блакитний);
// Те саме, що бешке́тний 1.
Словник української мови (СУМ-20)