шкілка

ШКІ́ЛКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до шко́ла 1.

Тут [у селі] є і шкілка і народна читальня, тут є аптечка з найпотрібнішими ліками для хорих (І. Франко).

2. зневажл. Те саме, що шко́ла 5.

Секти і шкілки.

3. сад. Ділянка, де вирощують саджанці деревних та кущових рослин; розсадник.

А пішли ті сади он звідки. Якось Логвиненко зібрав зернятка кислиць і недалеко від хати заклав шкілку (з наук. літ.);

Зупинились [дідусь з хлопцями] біля невеличкої садової шкілки. – Ось тут в мене молоді щепи (Ю. Збанацький);

Є у лісництві і шкілка вирощування саджанців дерев, які потім заселяють не лише ліси, а й парки нашого міста (з газ.).

Значення в інших словниках

1. шкілка — 1. Невелика школа. 2. Невелика ділянка з родючим пухким ґрунтом, призначена переважно для висівання дрібного насіння деревних та кущових рослин. Жменяк і Пелехатий зупинилися біля потічка, де була закладена невеличка шкілка. Юрко щороку висівав дички і вирощував новий матеріал (М.Томчаній).  Літературне слововживання
2. шкілка — Шкі́лка. Розсадник. ● Шкілка овочева — розсадник фруктових дерев. Треба б заохотити при тім читальників, щоб заложити свою власну шкілку овочеву, відки читальники могли б діставати задаремно щепи (Б.  Українська літературна мова на Буковині
3. шкілка — шкі́лка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
4. шкілка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до школа. 2》 зневажл. Те саме, що школа 5). 3》 сад. Ділянка, де вирощують саджанці деревних і кущових рослин; розсадник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шкілка — РОЗСА́ДНИК (місце, де вирощують молоді рослини); ШКІ́ЛКА, ШКО́ЛА рідше, МА́ТОЧНИК (ділянка, де вирощують саджанці деревних та кущових рослин). З цього-то самого розсадника розсилають капусту по всій паланці! (А.  Словник синонімів української мови
6. шкілка — ШКІ́ЛКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до шко́ла 1. Тут [у селі] є і шкілка і народна читальня, тут є аптечка з найпотрібнішими ліками для хорих (Фр., VI, 1951, . 322). 2. зневажл. Те саме, що шко́ла 5. ..  Словник української мови в 11 томах