шкіц
ШКІЦ, а, ч.
Те саме, що ескі́з 1.
На додаток коротенький історичний шкіц (І. Франко);
З перекладом не квапся. Пробуй своїх сил в оригінальних шкіцах (П. Колесник);
Розвиток української прози в 20-х роках – особливо в перші пожовтневі роки, за невеличкими винятками, обмежувався “мікрожанрами” – начерком, етюдом, шкіцом, новелою тощо (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)