шлейфик
ШЛЕ́ЙФИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до шлейф.
Вечір навис прозорим синім сувоєм над селом, і воно мляво заблимало увсебіч жовтими роздмуханими вугляками маленьких віконець, простягнуло в небо сірі шлейфики димарів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)