Словник української мови у 20 томах

шлейфик

ШЛЕ́ЙФИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до шлейф.

Вечір навис прозорим синім сувоєм над селом, і воно мляво заблимало увсебіч жовтими роздмуханими вугляками маленьких віконець, простягнуло в небо сірі шлейфики димарів (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)