Словник української мови у 20 томах

шлюпковий

ШЛЮ́ПКОВИЙ, а, е.

Стос. до шлюпки;

// Признач. для виготовлення, ремонту або зберігання шлюпок.

Слідом за Глобою і Васею вони ходили до шлюпкової пристані (В. Собко);

// Здійснюваний на шлюпці, шлюпках.

Шлюпковий перехід.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. шлюпковий — шлю́пковий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. шлюпковий — -а, -е. Стос. до шлюпки. || Признач. для виготовлення, ремонту або зберігання шлюпок. || Здійснюваний на шлюпці, шлюпках. Шлюпковий перехід.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шлюпковий — ШЛЮ́ПКОВИЙ, а, е. Стос. до шлюпки; // Признач. для виготовлення, ремонту або зберігання шлюпок. Слідом за Глобою і Васею вони ходили до шлюпкової пристані (Собко, Скеля.., 1961, 92); // Здійснюваний на шлюпці, шлюпках. Шлюпковий перехід.  Словник української мови в 11 томах