шляхотний

ШЛЯХО́ТНИЙ, а, е, діал.

Те саме, що шляхе́тний.

В день Твого [Кобилянської] ювілею нагадую собі всі шляхетні постаті з твоїх творів, всі близькі зеленої Буковини (В. Стефаник).

Значення в інших словниках

1. шляхотний — Шляхо́тний. У сполуч. шляхотне деревце — щепа. [Садівництво і плеканє винограду] старала ся Рада культури тим піднести, що роздавала даром або продавала зі зниженою ціною деревця шляхотні (прищепи) і знаряди садівничі (Товариш, 1908, 211) // пол. szlachetne drzewo — цінна порода дерева.  Українська літературна мова на Буковині