Словник української мови у 20 томах

шляхтянка

ШЛЯХТЯ́НКА, и, ж.

Жін. до шля́хтич.

[Наталя:] Каже [Ясь], що я шляхтянкою буду. [Василина:] Може, вже надумав за якого шляхтича заміж тебе дати? (Б. Грінченко);

Шляхтянки з служницями вишукували собі по крамницях мудровані вбрання (З. Тулуб).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. шляхтянка — шляхтя́нка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. шляхтянка — -и. Жін. до шляхтич.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шляхтянка — Шляхтя́нка, -нки, -нці; -тя́нки, -тя́нок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. шляхтянка — ШЛЯХТЯ́НКА, и, ж. Жін. до шля́хтич. [Наталя:] Каже [Ясь], що я шляхтянкою буду. [Василина:] Може, вже надумав за якого шляхтича заміж тебе дати? (Гр., II, 1963, 535); Шляхтянки з служницями вишукували собі по крамницях мудровані вбрання (Тулуб, Людолови, І, 1957, 7).  Словник української мови в 11 томах