шманделок
ШМАНДЕ́ЛОК, лка́, ч.
Те саме, що шманде́лик.
Шманделок сала та шматок хліба – ото моя й їжа (Сл. Б. Грінченка);
“А щоб тебе кров гаряча спила, брехухо кривошия! Що ж ти ще і відкараскуєшся, що ти моєї курки не припинала, як моя зозулястенька приволокла на лапці шманделок твоєї спідничаної пілки?” – і пішло, і поїхало, що й до вечора не переслухати (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)