Словник української мови у 20 томах

шмондя

ШМО́НДЯ, і, діал.

1. ч. і ж. Неохайна, брудна людина.

2. ж. Розпусна жінка.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. шмондя — див. повія  Словник синонімів Вусика
  2. шмондя — -і, зах. 1》 ч. і ж. Неохайна, брудна людина. 2》 ж. Розпусна жінка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шмондя — Шмондя, -ді об. 1) Нечистоплотный человѣкъ. Вх. Зн. 82. 2) ж. Безнравственная женщина. Вх. Зн. 82.  Словник української мови Грінченка