Словник української мови у 20 томах

шостак

ШОСТА́К, а́, ч., заст.

Три копійки (шість грошів).

Чоботи за шостак (Номис);

То вже ж один козак .. Один шостак розгадав Да й той к катовій матері у корчмі прогуляв (з думи);

// Монета такої вартості.

На землю щось впало, задзвеніло, неначе гроші. – То мій шостак упав... от тільки грошей маю на дорогу (М. Коцюбинський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. шостак — див. шістка  Словник синонімів Вусика
  2. шостак — шоста́к іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  3. шостак — -а, ч., заст. Три копійки (шість грошів). || Монета такої вартості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шостак — Шоста́к, -ка́; -таки́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. шостак — ШОСТА́К, а́, ч., заст. Три копійки (шість грошів). Чоботи за шостак (Номис, 1864, № 12514); То вже ж один козак.. Один шостак розгадав Да й той к катовій матері у корчмі прогуляв (Укр.. думи.., 1955, 109); // Монета такої вартості.  Словник української мови в 11 томах
  6. шостак — Шостак, -ка м. 1) Имѣющій шесть пальцевъ на рукѣ. 2) Монета въ три копейки (шесть грошей). Продав сестрицю за таляр, а косу русу за шостак. Грин. III. 519. Гуку-пуку за таляр, а чоботи за шостак. Ном. № 12514. ум. шостачо́к. МУЕ. І. 131.  Словник української мови Грінченка