шпетний
ШПЕ́ТНИЙ¹, а, е, діал.
Поганий, бридкий.
Шпетна дорога;
Старого і шпетного .. полюбила (з народної пісні).
ШПЕ́ТНИЙ², а, е, діал.
Гарний, чепурний.
Олена що йде, то усе вихваля пана Забрьоху, .. які то в нього уси [вуса] шпетні і який сам увесь лепський та моторний (Г. Квітка-Основ'яненко);
Матушка кивнула ствердно, й отець Григорій звелів суворо Тарасові: – йди запрягай, Кобила в стайні, а сани й упряж у клуні. Поїдеш з нами в зелену... – Здається шпетний хлопчина (Василь Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)