шпона
ШПО́НА, и, ж.
1. Тонкі дерев'яні листи, що їх виготовляють лущенням деревини і використовують для виготовлення клеєної фанери; одношарова, неклеєна фанера.
Гордовиті ясени зі стогоном, востаннє бризкаючи росою, падали на холодну землю. З їхнього ще живого тіла відрізувались чотириаршинні шпони. І пливли вони лісовими дорогами до великої парні .. Івана Січкаря (М. Стельмах);
Склеюючи кілька тонких листів деревини – шпони, одержують фанеру (з наук.-попул. літ.).
2. Прокладний матеріал для ущільнення, відокремлення чого-небудь і т. ін.
3. полігр. Металічна пластинка, яка служить для збільшення проміжків між рядками в наборі.
– Товариш Твердоступов викликає мене з Куберле до себе в Орловку. І ви, мабуть, догадуєтесь, чого викликає: видно, чув, що кишинівський поліграфіст Аркадій Соломонович як уже щось набере, чи зверстає, чи візьме на шпони, то будьте певні!.. (С. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)