шпрехати
ШПРЕ́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм.
Розмовляти іноземною мовою.
Хома Хаєцький хоча й похвалявся привселюдно, що вже добре шпрехає по-мадярському, проте на цей раз, спускаючись в бункер, все-таки вирішив прих=опити з собою і Ференца (О. Гончар);
Бери, раджу, мать на грядки транзистор і гартуй характер, бо якраз возьму горду. з ногами і бюстом і щоб по-австралійському шпрехала (А. Крижанівський).
Словник української мови (СУМ-20)