Словник української мови у 20 томах

шпрехати

ШПРЕ́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм.

Розмовляти іноземною мовою.

Хома Хаєцький хоча й похвалявся привселюдно, що вже добре шпрехає по-мадярському, проте на цей раз, спускаючись в бункер, все-таки вирішив прих=опити з собою і Ференца (О. Гончар);

Бери, раджу, мать на грядки транзистор і гартуй характер, бо якраз возьму горду. з ногами і бюстом і щоб по-австралійському шпрехала (А. Крижанівський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. шпрехати — див. говорити  Словник синонімів Вусика
  2. шпрехати — шпре́хати дієслово недоконаного виду говорити німецькою або іншою іноземною мовою розм.  Орфографічний словник української мови
  3. шпрехати — шпре́хати вул. 1. говорити (перев. іноземною мовою)(ср, ст) 2. розуміти, про гцо йдеться (ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. шпрехати — Аю, -аєш, недок. Говорити. Я не шпрехаю французькою.  Словник сучасного українського сленгу