шротівниця
ШРОТІВНИ́ЦЯ, і, ж., мисл.
1. Мішечок або коробка для зберігання шроту; дробівниця.
2. діал. Мисливська рушниця, яка стріляє шротом (див. шріт¹ 1).
Словник української мови (СУМ-20)ШРОТІВНИ́ЦЯ, і, ж., мисл.
1. Мішечок або коробка для зберігання шроту; дробівниця.
2. діал. Мисливська рушниця, яка стріляє шротом (див. шріт¹ 1).
Словник української мови (СУМ-20)