Словник української мови у 20 томах

штабс-капітан

ШТАБС-КАПІТА́Н, а, ч.

У дореволюційній російській і деяких іноземних арміях – офіцерський чин у піхоті, артилерії та інженерних військах, рангом вищий поручика і нижчий капітана; офіцер у такому чині.

– А в мого панотця, штабс-капітана, еполети на плечах були отакелецькі [отакенні] (І. Нечуй-Левицький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. штабс-капітан — штабс-капіта́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. штабс-капітан — -а, ч. У дореволюційній російській та деяких іноземних арміях – офіцерський чин у піхоті, артилерії та інженерних військах, рангом вищий поручика і нижчий капітана; офіцер у такому чині.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. штабс-капітан — штабс-капіта́н (нім. Stabskapitän) у російській дореволюційній і в деяких іноземних арміях – офіцерський чин.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. штабс-капітан — ШТАБС-КАПІТА́Н, а, ч. У дореволюційній російській і деяких іноземних арміях — офіцерський чин у піхоті, артилерії та інженерних військах, рангом вищий поручика і нижчий капітана; офіцер у такому чині.  Словник української мови в 11 томах