штабіст
ШТАБІ́СТ, а, ч., розм.
Штабний офіцер; працівник штабу.
– Дужий противник? Не заперечую. А куди ж дивилися наші штабісти, а що думали при дворі? (П. Кочура);
Група штабістів штабу армії і вищого комскладу – командирів дивізій та бригад – з цікавістю оглядали позицію людей другої сотні під командою комсотні Симбірського (М. Трублаїні);
Вахтовий журнал – літопис корабля. На думку кадрових штабістів, він зафіксовує кожен наш крок, подану і виконану команду, досягнений успіх, припущену помилку (В. Логвиненко);
Штаб продовжував діяти. Штабісти здогадувалися, що ворог, який шкодить будівництву, не приходить з міста, а працює тут, разом з ними, щодня їх бачить, стежить за ними (М. Ю. Тарновський);
Ладнов того ж вечора надіслав Бутневичу докладні вказівки про готування комунарів до з'їзду. .. Штабісти чекали на з'їзд з нетерплячкою (І. Микитенко);
* У порівн. – Ви вже, як штабіст! – весело оглядали мінометники свого офіцера. Черниш був у новому кітелі, в синьому з кантами галіфе, в артилерійському кашкеті (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)