штатив

ШТАТИ́В, а, ч.

1. Підставка або підпірка з тримачами для різного приладдя, хімічного посуду і т. ін.

Юному хімікові корисно мати залізний штатив з пригвинченими до нього затискачами для укріплення в них пробірок та колб і залізними кільцями, на які ставлять колби та інші предмети, призначені для нагрівання (з наук.-попул. літ.);

Жура .. береться до праці. Знімає з штативів пробірки, струшує, дивиться на світло, обережно зливає, проціджує (І. Кочерга).

2. Складний триніжок, який служить для встановлення і закріплення фотографічного або кінознімального апарата, астрономічного, геодезичного інструмента і т. ін.

Зв'язковий гострим поглядом оббігає кімнату. Фотоапарат на масивному штативі, освітлювальні прилади, різне тло для знімань, скляний дах. Нічого підозрілого (Ю. Яновський);

Фіксація основного корпусу проектора при установлюванні останнього на триногу (штатив) поліпшена, що усуває вібрацію проектора при демонструванні фільму (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. штатив — Стоячок, див. пюпітр  Словник чужослів Павло Штепа
2. штатив — штати́в іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. штатив — -а, ч. 1》 Підставка або підпірка з тримачами для різного приладдя, хімічного посуду і т. ін. 2》 Складний триніжок, який служить для встановлення і закріплення фотографічного або кінознімального апарата, астрономічного, геодезичного інструмента тощо; тринога.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. штатив — штати́в (нім. Stativ, від лат. stativus – стоячий, нерухомий) підставка, на якій встановлюють і закріплюють кіно- і фотоапарати, геодезичні, астрономічні, лабораторні прилади та хімічний посуд.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. штатив — ПІДСТА́ВКА (предмет, на який щось ставлять, кладуть), ПІДКЛА́ДКА, ПІДНІ́ЖЖЯ, ШТАТИ́В (з тримачами — для різного приладдя, хімічного посуду тощо); ПІДНІ́ЖОК (для ніг); ПІДРУ́ЧНИК техн. (у токарному верстаті).  Словник синонімів української мови
6. штатив — Стати́в і штати́в, -ва; -ти́ви, -ти́вів штати́в, -ва і стати́в, -ва  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. штатив — ШТАТИ́В, а, ч. 1. Підставка або підпірка з тримачами для різного приладдя, хімічного посуду і т. ін. Юному хімікові корисно мати залізний штатив з пригвинченими до нього затискачами для укріплення в них пробірок та колб і залізними кільцями...  Словник української мови в 11 томах