Словник української мови у 20 томах

штиблети

ШТИБЛЕ́ТИ, е́т, мн. (одн. штибле́та, и, ж.).

1. Чоловічі черевики перев. на шнурках.

Він ходив, широко розставляючи дебелі, розкарякуваті ноги, узуті в шкіряні штиблети з масивними золотими пряжками (С. Добровольський);

Дмитрій Іванович став зовсім іншим, ніж був. Почав одягатися: придбав добрі жовті штиблети, шовкову сорочку, пошив красиву піджачну пару (І. Сенченко).

2. заст. Гетри на застібках.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. штиблети — моск. черевики  Словник чужослів Павло Штепа
  2. штиблети — -ет, мн. (одн. штиблета, -и, ж.). 1》 Чоловічі черевики, перев. на шнурках. 2》 заст. Гетри на застібках.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. штиблети — Штибле́ти, -ле́тів, -там  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. штиблети — ШТИБЛЕ́ТИ, е́т, мн. (одн. штиблета, и, ж.). 1. Чоловічі черевики перев. на шнурках. Він ходив, широко розставляючи дебелі, розкарякуваті ноги, узуті в шкіряні штиблети з масивними золотими пряжками (Добр., Очак.  Словник української мови в 11 томах