штовхан

ШТОВХА́Н, а́, ч., розм.

Короткий різкий удар кулаком, ногою; стусан.

Не первина Галі терпіти від матері лайку, скубку, штовхани (Панас Мирний);

За знаком сліпого Панько й Микита відтискають старосту, який теж не хоче пасти задніх, – до дверей. Двері відчинено. Штовхан коліном. Староста вилітає геть (Ю. Яновський);

Туманними очима дивився на Миколу Іван Семенович: видно, не лише несподіваний штовхан, але й ще якісь думки не давали йому отямитися (О. Полторацький);

Кожного відпускника товариші зустрічали вигуками привітань, дружніми штовханами, гарячими потисками рук (С. Добровольський).

Значення в інших словниках

1. штовхан — А! СТУСАН; штовханець, штурханець.  Словник синонімів Караванського
2. штовхан — див. стусан  Словник синонімів Вусика
3. штовхан — штовха́н іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
4. штовхан — -а, ч., розм. Короткий різкий удар кулаком, ногою; стусан. Дати штовхана.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. штовхан — дава́ти / да́ти стусані́в (бухані́в, штовхані́в) кому і без додатка. Бити, боляче штовхаючи кого-небудь. Прожогом вискочили козаки..; хто рубав, хто стріляв, а хто просто давав добрих стусанів у печінки (О.  Фразеологічний словник української мови
6. штовхан — ПО́ШТОВХ (різкий короткий удар), ШТОВХА́Н розм., ТОВЧО́К розм. рідше; СТРУС (різкий коливальний рух, часто з ударом). Петрович штовхнув дівчину в якусь комірчину. Від поштовху Лукія впала на підлогу (О.  Словник синонімів української мови
7. штовхан — ШТОВХА́Н, а́, ч., розм. Короткий різкий удар кулаком, ногою; стусан. Не первина Галі терпіти від матері лайку, скубку, штовхани (Мирний, IV, 1955, 29); За знаком сліпого Панько й Микита відтискають старосту, який теж не хоче пасти задніх,— до дверей.  Словник української мови в 11 томах
8. штовхан — Штовхан, -на м. Толчекъ, тумань. І ласкою умовляв її.... иноді й штовханів давав. Грин. II. 165. Вона вже боялась чоловіка, боялась, щоб він їй не дав штовхана збоку. Левиц. І. 536.  Словник української мови Грінченка