шток
ШТОК¹, а, ч., техн.
1. Деталь поршневої машини, що з'єднує поршень з повзуном.
При натисканні на педаль керування гальм зусилля через шток передаватиметься на поршень, переміщаючи його вправо (з навч. літ.);
До пристані й справді мчав блискучий катер. На ньому стояв матрос, над головою якого, наче спис, стримів високий, тонкий шток (В. Кучер);
// Деталь поршневої машини, яка з'єднує поршень із повзуном.
2. Частина морського якоря у вигляді поперечного бруса.
ШТОК², у, ч., геол.
Велика маса гірської породи або корисних копалин неправильної форми.
Соляні породи виявлено у Дніпровсько-Донецькій западині та на північно-західній околиці Донбасу. Вони утворюють тут численні куполоподібні підняття, штоки й гребені (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)