штольня
ШТО́ЛЬНЯ, і, ж.
Горизонтальна або похила виробка з виходом на земну поверхню, признач. для обслуговування підземних гірничих робіт.
Сто метрів під землею в глибині десятиметрової штольні, в духоті і нафтовім сопусі працює робітник (І. Франко);
– Рудня відкрита, – промовляє Огей, – вона досліджена, і штольню намічено у схилі .. товстої рудної жили, (Олесь Досвітній);
Од ствола шахти, що тупо дивився в небо, мов жерло велетенської гармати, йшли бічні ходи – штольні (П. Колесник);
* У порівн. Засідлав [Тимко] коня, виїхав з двору. Чорною штольнею простягалася вулиця (Григорій Тютюнник);
// Підземна споруда для якої-небудь спеціальної мети.
Людський тлум затяг у бомбосховище й Доріс. Довгі тісні штольні вже були набиті людьми (П. Загребельний);
В другій половині печери робітниці сплять .. А ще далі, в просторій штольні, матросам показали підземну школу (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)