штормити
ШТОРМИ́ТИ, ми́ть, недок.
Бути дуже розбурханим під час шторму (про море, озеро).
Море штормить. Хвилі, мов гривасті леви, кидаються на гігантську залізобетонну споруду, розбиваються об неї... (з газ.);
// безос.
– Ні. Нам не холодно. Ще не штормить, а так собі, зюйд-вест... (В. Кучер);
Всю ніч штормило так, що багато пасажирів не спало. Деякі мовчки стогнали, загойдані (С. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)