штраф
ШТРАФ, у, ч.
Грошове стягнення, яке накладають як покарання перев. в адміністративному або судовому порядку.
Він [писар] брав хабарі на всі боки, .. клав половину штрафів з селян в свою кишеню (І. Нечуй-Левицький);
Боячись штрафу, майстри збиралися вчасно й тихо сідали вздовж стін на лавах (З. Тулуб);
– Мені дуже спішно треба тільки перейти. Візьміть штраф, вилайте до смаку, але я мушу (Іван Ле);
// Покарання, стягнення за невиконання чого-небудь, порушення умов, правил гри, етикету і т. ін.
[Конон:] Якщо на мій посвист до трьох раз не вийде [панночка] – становлю піввідра штрафу (М. Кропивницький);
– Правильно, – погодилась Воля, – я певна, що Аліна перша вимовить це ім'я і тоді вона заплатить штраф!.. (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)