штурвал
ШТУРВА́Л, а, ч.
1. Стернове колесо (на судні).
Форштевень судна обережно розрізав хвилі. Вправна рука капітана Пабло лежала на штурвалі (Ю. Бедзик);
В рубці, що височіла над палубою, біля штурвала стояв старий чоловік і, примруживши сірі, вицвілі очі, дивився вперед, тільки вперед, на дніпровське плесо (С. Журахович);
// Колесо або його частина, які служать для керування рухом літака.
Руки, що звикли до пензля, стеки й рейсфедера, взялися за автомат, міномет, штурвал літака (Ю. Яновський);
Безтрепетні руки тримають штурвал; Літак свій останній бере перевал (М. Бажан).
2. Пристосування у вигляді стернового колеса, півколеса, маточини з рукоятками і т. ін., за допомогою якого керують дією якого-небудь механізму.
Сам Сакій став на штурвал хедера, а комбайнерові порадив регулювати мотором (Іван Ле);
У кабіні міститься обладнання для керування гіровозом – штурвал для підключення і відключення маховика до редуктора або пневмодвигуна, рукоятка для пуску, реверсування і зупинки гіровоза, важіль для переключення швидкостей, тахометр для контролю числа обертів маховика, штурвал для керування гальмовою системою (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)