штурман
ШТУ́РМАН, а, ч.
1. Фахівець із водіння військових надводних або підводних кораблів, що має офіцерське звання.
Трапом з моряцькою спритністю легко збігає Бутаков, а за ним – штурман Поспєлов (З. Тулуб);
До штурмана нашого В гості сестра Приїхала на лінкор (М. Нагнибіда);
* Образно. Штурман народного гніву;
// Фахівець із водіння повітряних кораблів, літаків.
[Станіслава:] Таня була штурманом на бомбардувальнику (В. Собко);
Застигли в строю бойові льотчики: пілоти, штурмани, авіатехніки, техніки (з газ.);
* У порівн. З загонами і окремими групами пішли навіть штабні офіцери. Вони повинні були, як штурмани на літаках, весь час орієнтувати бійців: у цих міжгір'ях, особливо вночі, дуже легко було заблудитись (О. Гончар).
2. У торговельному флоті – помічник капітана, який одночасно є фахівцем з водіння судна.
Батько в Юрка штурман далекого плавання (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)