Словник української мови у 20 томах

шулик

ШУЛИ́К див. шулики́.

ШУ́ЛИК, а, ч., діал.

Капуста, яка не розвинулася в головку.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. шулик — шу́лик іменник чоловічого роду діал. шули́к іменник чоловічого роду корж з медом частіше вживається у множині  Орфографічний словник української мови
  2. шулик — I ш`улик-а, ч., діал. Капуста, яка не розвинулася в головку. II шул`икдив. шулики.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шулик — КОРЖ (плоский круглий виріб з прісного тіста), ОПРІ́СНОК (ОПРІ́СНИК) заст.; МАКІВНИ́К, МАКОРЖЕ́НИК розм., МАКОВИ́К розм., МАТОРЖЕ́НИК діал. (з маком); МЕДЯ́НИ́К, МЕДІВНИ́К (медовий); ШУЛИ́К, ЛАМАНЕ́ЦЬ розм. (перев. у мн. — политі медом з розтертим маком).  Словник синонімів української мови
  4. шулик — ШУ́ЛИК, а, ч., діал. Капуста, яка не розвинулася в головку. ШУЛИ́К див. шулики́.  Словник української мови в 11 томах
  5. шулик — Шули́к, -ка м. 1) Чаще мн. ч. шулики́. Кусочки прѣсной лепешки (коржа), политые растертымъ подслащеннымъ макомъ. Маркев. 17. З маком медовий шулик. Котл. Ен. I. 18. Із води та з муки пече баба шулики. Ном. № 12358. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: шулик.  Словник української мови Грінченка