шхери

ШХЕ́РИ, шхер, мн.

Невеликі скелясті острови біля сильно порізаних, розчленованих берегів морів і озер; прибережний морський район із такими островами, скелями.

“Ваза” мала відправитись у шхери і приєднатись там до резервної ескадри, тимчасом як більша частина шведського флоту блокувала Данціг та інші порти Балтійського моря (з наук.-попул. літ.);

Вийдеш на острів – і вже в хуртовині З лементом, дзьобами,з перами, Віриться – виростуть крила пташині, Сам полетиш понад шхерами (М. Гірник).

Значення в інших словниках

1. шхери — шхе́ри множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. шхери — шхер, мн. Невеликі скелясті острови біля сильно порізаних, розчленованих берегів морів і озер; прибережний морський район з такими островами, скелями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шхери — шхе́ри (від швед. skär – скеля) скелясті острови поблизу невисоких розчленованих узбереж в областях давнього зледеніння.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. шхери — Шх[к]е́ри, див. ше́ри  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. шхери — ШХЕ́РИ, шхер, мн. Невеликі скелясті острови біля сильно порізаних, розчленованих берегів морів і озер; прибережний морський район з такими островами, скелями.  Словник української мови в 11 томах